Особисте. 5 років в Е.
24 березня 2018 р.
Личное.
Ровно пять лет назад в этот день я впервые прилетел в Эстонию.
24 березня 2018 р.
Личное.
Ровно пять лет назад в этот день я впервые прилетел в Эстонию.
(разбирая дневники)
Боже, как же я был счастлив, когда после «школы жизни» в Синельниковской ЦРБ (с отжиманиями вниз головой на лестнице в рабочее время, подъёмом двухпудовой гири, удивительными философскими уроками и прекрасной хирургией) получил место работы почти возле дома, в четвёртом хирургическом отделении больницы Скорой помощи. Лучшее место для старта молодого врача в пределах города, всё знакомо (тут проходила интернатура), прекрасный коллектив и т. д. Не ходил, а летал, и, как говорила Н, царапал потолок не носом, так короной. В мечтах уже представлял себя там, же но лет на двадцать старше...
20.03.2019
Ніл
Полдевятого утра. Большое кафе в деловом центре Таллинна. Стеклянные стены от пола и до потолка, видно серое мартовское небо, проезжающие машины, борющихся с ветром людей на улице и сходящиеся зеркальными углами стены кучно стоящих здесь небоскрёбов.
Время раннее, хипстеры ещё не проснулись. Они к двенадцати сползутся, работнички.
Сейчас время холёных мужиков.
22.02.2019
Ухожу с работы. Ничего, доктор, дома отдохнёте, напутствуют.
Ага, смешно.
Вот и родной подъезд.
Нормальные люди в квартиру заходят нормально. А мне нужно удостовериться, что соседи рядом не проходят. Для их же безопасности. Вроде нет. Только поворачиваю ручку, дверь мощным ударом изнутри распахивается, и с радостным лаем на меня прыгает чёрное жилисто-мускулистое счастье — собака Виста.
16 квітня 2019 р.
Блим-блим - парцелянові порожні очі Данилюка вчора.
Його питають, чи йдуть вони до НАТО, чи ні.
Блим-блим. ,,Наша справа це зміна еліт,,.
4 квітня 2019 р.
Тут даже буквы жалко. Вокруг Днепра областное руководство 60 садиков построило - всё равно за зе проголосовали.
Кто?
Наши же.
Первые - это тупое пивное быдло, пацанчики в кепочках, шансончик, кривбас рулит, в общем - антимайдан с редкими золотыми зубами. Для них высший уровень небожителя - директор ресторана. Или СТО.
В особистих відносинах є правило: якщо треба пояснювати, то не треба пояснювати.
Минають дні дуже швидко, немов пісок убіга проміж пальців.
Особливо помітно це за кордоном.
Переїхав, намагаєшся відразу спілкуватися іншою мовою в режимі "шапка - тикнути долонею - голова".
Першій місяць вжух - нема. Треба вже якось вміти казати "мой шапка - твій голова".
Знов ніч не спав, бо клятва гіппопотама, зарплатня та в інтернеті вашому зрада й хтось не правий. Звичайний мій день, взагалі-то.
Тепер по справах вештаюся старим Таллінном, заразом нові легенди вигадую. Красиво. Холодно. Снігу нема, трохи вище за нуль градусів. Вітер приносить йод десь з-за сірого моря. Бруківка блищить, поодинокі корейці доводять в готелях, що вони не китайці, мряка додає містичного туману в фотографії.
14 лютого 2020 р.
Третя година ночі.
Злий український фейсбук підозріло не спить.
Схеми виклали власне розслідування, що бубочка зустрічався в Омані з феесбешніком патрушевим. Це раніше колись кожну дію Порошенка розглядали під мікроскопом, а сьогодні - була державна зрада, чи не була - майже нікого не пече.
Поп
Таллінн. Дівчата сперечаються: Бачили новий кліп Лободи? Там режисер знов Бадоєв.
Хто?
Алан Бадоєв. Докторе Глібе, знаєте такого?
Бест Спіч.
Усі люди різні. Хтось може виступати перед великою авдиторією, хтось — ні. Дехто вдало формулює власні думки у зрозумілі речення, дехто муркотить собі під носа довільний набір фраз та перескакує з теми на тему.
Сторінка 6 із 9