Короткі історії

The бест спич

Короткі історії

Бест Спіч.
Усі люди різні. Хтось може виступати перед великою авдиторією, хтось — ні. Дехто вдало формулює власні думки у зрозумілі речення, дехто муркотить собі під носа довільний набір фраз та перескакує з теми на тему.

Великою помилкою сучасної клясичної освіти була відмова від шкільного викладання риторики, логики та основ ведення дискусії. Результати ми бачимо у будь-якому конфлікті — від батьківського чату до ВРУ. Люди зовсім не навчені аргументувати, культурно вислуховувати співрозмовника та не мають жодної уяви про мистецтво ведення пристойної суперечки.
Окрема треба підкреслити повну відсутність в системі шкільного виховання такого важливого елементу, як вміння готувати та та доповідати спіч, або промову. Це помітно також при порівнянні американського та відчизняного кінематографу. Майже кожен голівудський фільм та серіал має яскраву промову у виконанні доброго актора чи акторки. Полум'я в очах, жива емоція, а головне — вдала аргументація та форма подання слухачу чи слухачам. Скажіть будь ласка, де, на якому шкільному предметі майбутні дорослі вчаться це робити? Відносно короткий монолог, слова, що б'ють прямо в ціль, погляд, міміка впевненої в своїй правоті людини — ви можете самі знайти на YouTube сотні чудових прикладів. Промови Кеннеді, Рейгана, тієї ж Королеви з реального життя. У кіно — слова Сталлоне з фінала першого Рембо, виступ Президента з Армагеддону, запальний Гібсон в синьо-білому гримі перед шотландською армією, коротенький пронизливий “Family first” з Аккаунтанту, “Good man in a storm” Аризони з Анатомії Грей — всі ці спічі заслуговують на вивчення, аналіз та спроби їх перевершити.
Нажаль, коли у нашому кіно чи політиці намагаються просто формально повторити такий текст — ми маємо фіаско, бо в це ніхто не вірить. Так не буває. В нас так (на превеликий жаль) не говорять.
Лише один наш Президент вмів говорити добрі та енергійні промови (згадайте повні зали в ООН чи Давосі та довгі аплодисменти стоячи від прискіпливої західної публіки, чи “стадіон так стадіон” для українців) — але для наших простих людей, що не мали в школі викладання логики та риторики, це було зарозумне, надмірно пафосне, незрозуміле, інтеллектуальне — й саме тому — вороже.
Нажаль, сподіватися, що в шкільній програмі щось зміниться, марно.
Лишається вивчати західний досвід та частіше набирати в пошуку “the best speech”.
#LiterLG