Філософія.
Патріарх Мойсей водив свій народ пустелею сорок років, аби вмерли всі, хто народжені у рабстві. Він це робив не для себе, не для тих, хто пішов з ним у далеку невідому країну, а заради майбутніх поколінь.
Люди, що йшли з Мойсеєм періодично скиглили, вимагали низьких тарифів, з сумом згадували, що “у тюрмі зараз вечеря, макарони”. Взагалі, нашийник раба набагато легший, аніж військовий панцир.
Віддайте булаву!
Тут "небо падає, не мовчи", - як Настя у вірші казала, тут росіянці блокують нафтопродукти та паспорти сєпарам видають, мітять територію та прогрівають танки на кордоні.
Ти щось сказав про це, проорав?
А воно - віддайте булаву!
Чому - щоб будь яким чином розігнати Раду.
Навіщо?
Щось є невловимо містичне в тому, що напередодні ведьминської ночі всяка нечість злетілася до Туреччини шматувати нашу багатостраждальну країну.
Географія дарується навіки. Три-чотири сторіччя назад, три-чотири сторіччя вперед - однаково: на півночі Орда, на півдні турки, на Заході ніби-то друзі, але зі своїм інтересом.
Багатомільйонний народ без незалежної держави.
18 лютого 2020 р.
Репутація та викривлене світосприйняття.
Як писати про те, чого нема? В Україні слово є, а поняття таке - відсутнє.
Репутація - це коли слідкуєш за словами, але не брешеш. Це коли одна дія чи хвилина бездіяльності перехрещує всі минулі досягнення та нагороди. Це коли через дію ти отримуєш право голоса, й так само через дію ти його можеш назавжди втратити.
17 липня 2019 р.
Відпустка.
Відкрив ленту фб
Прочитав рейтинг партій.
Багато речей у житті надаються не лише в однині, а мають щось на довісок, комплектом, причепленим вагоном до потягу. Але ніколи ніхто не бачить, чи не хоче бачити повного переліку пропозицій у пакеті.
Насправді, київський Майдан - то нічний кошмар усіх пострадянських керманичів - і лукашенка, і х..ла, і кучми, і "совка від совків - нашого, сучасного". Це Дамоклів меч, що висить над нашим президентськім кріслом, це додається комплектом до булави та президентського штандарту.
Нагадало.
Багато років тому француз Ежен Сю написав роман, назву якого українською толерантно можна перекласти як "Невмирущий юдей", або, простіше, "Агасфер". Серед інших сцен було описане жорстоке звіряче вбивство велетня на призвісько Голіаф скаженою юрбою "простого наріду", тупими скандальними істеричними базарними бабАми, що боялися епідемії холери та вважали всіх підозрілих людей як таких, що хочуть їх отруїти.
Тепер ми побачили майже таке в Україні.
Чорна топоніміка
Малесенький кіосочок на тролейбусній зупинці. Торгує пахлавою та іншою випічкою, жуйками, якимись дрібничками. Все завжди свіже, дбайливо зготовлене. Типовий маленький сімейний бізнес. Сама ця тимчасова (а що зараз вічне?) мала архітектурна форма охайна, доглянута. Скло вимите, стіни пофарбовані, ролети працюють добре. За склом акуратно три прапорця — азербайджанський, євросоюзу та естонський. Тобто, якщо пофантазувати над символізмом, коріння, цінності та навколишнє середовище.
Всі ви однакові ("na rayone")
Рано вранці дуже темно. Ще й коли йде дощ. Тиша. Машин на вулиці (колишній "проспект КаарлаМаркса", як у Дніпрі, тільки з місцевим подвоєнним А) майже немає, бо неділя.
Дивлюся з-під кепки (25 років один фасон ношу, треба щось міняти) на лихтарі, на хмари, на розмальовані матючиннями паркани в стилі "естетика їбенів", думаю собі неквапливо про різне. Зараз мокре табло на стовбі покаже, скільки хвилин чекати на автобус.
Швидкі думки про Шерлока, Америку, Україну та волю.
Найкраща дискусія про свободу висловлювань та так звану законність зі справедливістю в світовій літературі проартикульована в оповіданні сера Артура Конан-Дойла "His last bow" (його останній уклін).
Книга Софі Оксанен про Дніпро(петровськ), пострадянську Україну, символи та життя - вийшла естонською мовою слід за фінським оригіналом.
Слід зазначити, що майже ніхто з західних письменників так глибоко не знає сучасні реалії нашого буремного життя, особливості українських пологових будинків, наших гінекологів, наших жінок та чоловіків та нашого сурогатного материнства.
Сторінка 5 із 9