Короткі історії

Найкраща дискусія про свободу висловлювань

Короткі історії

Швидкі думки про Шерлока, Америку, Україну та волю.
Найкраща дискусія про свободу висловлювань та так звану законність зі справедливістю в світовій літературі проартикульована в оповіданні сера Артура Конан-Дойла "His last bow" (його останній уклін).

“You are a private individual. You have no warrant for my arrest. The whole proceeding is absolutely illegal and outrageous.”
“Absolutely,” said Holmes.
“Kidnapping a German subject.”
“And stealing his private papers.”
“Well, you realise your position, you and your accomplice here. If I were to shout for help as we pass through the village—”
“My dear sir, if you did anything so foolish you would probably enlarge the two limited titles of our village inns by giving us ‘The Dangling Prussian’ as a signpost. The Englishman is a patient creature, but at present his temper is a little inflamed, and it would be as well not to try him too far.
Лишимо тут за дужками історичний контекст (Германці підтримували УНР та УД Скоропадського).
Питання про те, як треба вести дискусію з ворогами. Формально, Шерлок загрожує представнику ворожої держави тим, що в нашій мові називається "на гілляку", до того ж, без будь-якого суду. Перевірено. Працює.
Тепер перенесемось в наші часи. В Сполучених Штатах роблять черговий фільм, де весь такий крутий, чесний, брутальний а-ля Уокер шеріф у виконанні Рона Перельмана (ви його пику знаєте, грав Сальваторе в "Імені рози") зриває прапор конфедератів, топче ногами та кидає до сміття. В коментах до роліка на фб-сторінці актора - підтримуюче біснування прихільників "чорні життя мають значення" (доречі, раніше думав, що треба коректніше писати "афроамериканські" замість "чорні", але їм відніше, може, це означає не колір шкіри, а в переносному значенні - "загублені, жахливі, диявольські життя мають значення"?). В коментах там пропонують (дослівно) викопати з могил всіх, хто воював на боці южан-конфедератів, та викинути їхні кістки до океану, всі пам'ятники білим - знести, прапори половини своєї держави - на смітник. Ні, їм таки треба менше ужастиків дивитися. Не тупу як валянок Грету слухати, а книжки читати.
Це було б смішно, якби не було жахливо.
Історія кожної країни світу має різні сторінки. Іноді важко навіть точно визначитися, чорна це сторінка, чи біла. Але демонстративно топтати на екрані чоботями прапор своєї країни - це відверте знущання над минулим та майбутнім. Це, звичайно, не відноситься до окупаційних прапорів ворожих країн.
Тепер про нас.
Золотий Лев з коронами - один з давніх символів України. Ті, хто хотіли та хотять переписати нашу історію, завжди намагалися викреслити Лева з нашої історичної пам'яті, а то й заьоронити. Але навіть Апеляційний суд Києва вчора (звучить цікаво) прийняв рішення, що з вшануванням цієї непростої сторінки історії України все добре. Ще раз дякуємо Інституту Національної Пам'яті. Це наша історія.
Кожна країна сама вирішує,кого шанувати. Америка зараз показує, що буває, якщо внутрішні вороги об'єднуються та скидають пам'ятники Колумбу. В Україні також є навіть цілі депутати ВР (або ще вище), які працюють на інші держави.
Але в нас є Золотий Лев, а в них у фільмі зривають прапор.
Також не треба забувати про метод Шерлока Холмса у суперечках.
Ніколи б не подумав.
#LiterLG