Слава брату, шампанське, кордони та інші спогади.
Якщо їхати автівкою через Відень, то можна навіть на автобані, що прорізає місто, застрягти у корці.
Якщо зробити невеличке напівколо, то в півсотні кілометрів на схід знаходиться місто Братислава, столиця Словаччини.
Якщо в австріяцькому Граці розпочати знайомство з містом неквапливою прогулянкою від вокзалу довгою Анненштрассе у напрямку історичного центру (тільки не переплутайте, в інший бік від Хауптбангофу ця сама вулиця називається Еггенбергерштрассе та веде до однойменного замку), то спочатку типові навколовокзальні не зовсім чисті засмаглі різноманітні люди, модернова прямокутна обшарпана забудова та типові кебабниці на кожному кроці не відкриють красу цього "серця Штирії".
Georgia.
Оксана как всегда в двух словах суммировала все впечатления от путешествия: Не моё. Остаётся лишь растянуть эти слова на несколько страниц.
Это не путеводитель, не пересказ статей из Википедии, не Сандро из Чегема и не фильм Мимино, а короткий конспект эмоций.
Особисто від нашої сім'ї премію за найкращу різдвяну ялинку цього року знов отримує Вільнюс. Шикарна шляхетна біло-синя споруда на головній площі стоїть прикрашена величезними шаховими фігурами, гармонійна та симетрична, навколо правильне білосніжне коло святкового ринку. Над головою ілюмінація, у повітрі аромати пуншу, вафель, кави та шоколаду. Атмосфера свята беззаперечно є, вона правильна, та не дає навіть малесенького приводу для нарікань.
Любов не можна спланувати, вона або є, або її нема. Любов до країни, до людини, до пісні, до міста, лісу, птаха чи звіру.
В житті людини, сім'ї, ОСББ, ФОПа, ТОВа, акціонерного товариства, приватної та напівдержавної лікарні, тер.громади, району, міста та держави повинна бути проста та чітка бізнес-модель. Ось тут у стопчику пишемо плюсик, ось тут — мінус. Туточки пишемо “ітого”. Отут через три сторінки — план досягнень через рік, отут далі — чого хотілося б досягти за п'ять років. Над столом вішаємо картинку з басні “стрекоза та мураха” (я — за стрекозу, якшо шо), праворуч над дверима — ікону Ісуса або Богоматері, цитату Магомета, сонного Будду, несонного Крішну, зірку Давіда або... та що хочте, те й вішайте. Ваши друзі - калькулятор, годинник та календар. Далі — повна свобода (та пов'язана з нею відповідальність), й буде чи то повільне зростання, як за часів Гройсмана, чи то стрімке падіння в прірву, як тепер за Гончарука.
Молода офіціянтка облизнула кінчик олівця та приготувалася записувати наші побажання.
Довгі вії метеликами літалі над чарівними очима, чутливі губи приховували добрий настрій та звабливу посмішку, від талії та нижче молоде тіло майже непомітно танцювало під головну пісню цього літа “Охрааана, отмєєєна, він вночі назвав мене Лєна, а я не Лєна”.
Visit UA 2019, або коротенький нарис про дві доби в Україні. Особисті спостереження (без особистих образ).
Коли ся вертаєш додому, в тебе є фізичні речі, фотографії, емоції та спогади. Шляпа з божевільно духмяної соломи, що була затовкана до валізи, зім'ята, та втратила форму й об'єм, знов отримує свободу, розмочена у воді та відновлює профіль, ретельно обкладена книжками на підвіконні. Дивишся на неї, та згадуєш відпустку. Таке, не головне, не чудові фото, не щось особисте, не безкінечні різноманітні краєвиди та нереальні заходи сонця за небокрай. Ні, іноді згадуєш щось мале, неособливе, другорядне...
В результаті високопрофесійної праці людини грубий природний камінь алмаз перетворюється на блискучий діамант.
Сторінка 3 із 3