Любов не можна спланувати, вона або є, або її нема. Любов до країни, до людини, до пісні, до міста, лісу, птаха чи звіру.

Любов накриває вас із головою, з усіма вашими нирками, печінкою та іншими нутрощами. В такі хвилини стає байдужим, як само ви любите, чи це на хвилину, на день, чи на все життя. Мозок відключається.

Ми любимо Ригу. Не так часто ми тут, як бажалося, але кожен раз - особливий. Рига велика, відчутна міць простору, людей та грошей.

Кожного разу, коли ми проїжджаємо свої п'ять годин автівкою сюди, ми немов вириваємося з крижаного палацу Сніжної Королеви до казкового лісу. Ось тепер, наприклад, з передзимнього пронизливого нашого Таллінну ми після декількох годин подорожі опинилися посеред теплого, немов вересневого пейзажу, серед лагідного теплого міста, настільки приємного, що наші стереотипні думки про балтийський жовтень (давно вже час зимової гуми) та пов'язані з цим теплі чоботи виявилися зайвими.

В Таллінні на вулицях, по кафетеріях, по магазинах та скрізь - жінки, жінки, жінки. Їх багато, доглянуті, охайні, вираз обличч пов'язан з рівнем нерозтраченного вогню кохання та доз антидепресантів.

В Ризі на вулицях - чоловіки. Їх багато, сидять, стоять, дефілірують, хаотично або цілеспрямовано мігрують містом. Дивляться в очі. Цікаво та живо тут. Тестостерон та енергія вогню на вулицях.

Так само, як хлопці-люди, в Ризі дуже багато хлопців-котів. Коти, кицюні, котики, кошаки... Вони так само ходять, нагло дивляться ліворуч-праворуч, сидять по капотах автівок, охороняють свої райони від чужаків, видивляються дівчат.

В Таллінні немає вуличних котів та песиків. Їх усіх колись убили (закреслено) боролися гуманними методами з популяцією бездомних тварин. Тепер там безліч крис, бо природа не виносить порожнечі. Як каже Талмуд, не треба селитися там, де не чути як гавкають собаки...

В Ризі вуличні тварини, повторимося, є.

Оксана, що з радістю відігріває тут душу, показує портсигаром, з якого витягує улюблену тоненьку цигарку, на десятого вже поспіль котика, що ми бачимо прогулянкою.

- Бач, який красивий кошак.

Питаю, звідки ж ти знаєш, що то не кішка?

Оксана красиво затягується, при цьому західне сонце грає іскрами в її волоссі та золотих листях осені навкруги. Навколо ходять красиві чоловіки, що дивляться на неї та з подивом на мене поряд. Навкруги по капотах автівок сидять коти.

Оксана каже: Поперше, в котів отакий красивий широкий лобєшник. І головне - подивись їм в очі...

Красива Рига.

Любимо.

Хоч на мить.