Податки та троллі.
Ніхто не любить сплачувати податки. Не любить зараз. Не любили тисячу років тому, за часів древлян та князя Ігора. Не любили дві тисячі років тому ("Коли таке було, щоб митар-податківець кинув зібрані гроші на дорогу"). І так само не будуть любити ще через віки.

Тому, наприклад, стаття конституції України забороняє виносити на опитування загалу питання податків. Бо довіри людям, насправді, немає. Про це не кажуть вголос, але це те саме, як декларувати любов та повагу до дітей у садочку, однак не давати їм сірники та не питати, що давати на обід, цукерки чи суп. Тому ніяких опитувань про вільні економічні зони бути не може.
Все це, зрозуміло, не розповідав своїм, коли відвідували цікаві історичні місця по обидва боки Адріятики. Бо екскурсія не повинна бути занудною.
Колись місцевих аборигенів італійського та істрійського боку обложили додатковими податками за кожну зведену будівлю. За стіни й кришу. За "дим", як то кажуть
І народилося диво адріятичного будівництва - вимощували з каменю на суху, без розчину, концентричні в фундаменті стіни, потім, хитрою технологією викладували кришу. Трималася конструкція на єдиному конічному камені, що вінчав будівлю зверху.
Коли до такого віддаленного регіону наближалися податківці з далекої Метрополії, то "піннаколі", тобто верхній камінчик будівлі виштрикувався спеціальною мотузкою, і вся конструкція розсипалася. Платити податі "зі стін та даху" втрачало сенс.
Митар їхав геть, громада швидко відновляла житла.
Такі конструкції - трулло (будинок троллів), кажуни, або касіти - зустрічаються на Сіцилії, в хорватській Істрії та, найразрекламованіші, в італійському Альберобелло в Апулії, місті троллів та захмарно дорогого місцевого вина.
На трулло іноді малювали знаки. Примітивні, магічні чи Християнськи.
Тризуб теж малювали.
Бо Тризуб навіть справжні троллі вважають магією.
Зараз мешканці цих регіонів заробляють на своєму минулому.
І все одно не люблять сплачувати податки.
Таке життя.
#LiterLG