Готуємо кроля швидко.
Якщо є свіжа та випотрошена тушка - прекрасно. Треба порубити на шматки десь 5 на 6 см. Печінка гірчить, якщо що. За кулінарною легендою далі мусимо залити крольчатину холодною водою на півгодини, але то, скоріш за все, міт.Кладемо шматки м'яса, кільця лука, сухі суміши трав, базілік, розмарин, кінзу, моркву, додаємо сіль (другий міт про кроля, що його не треба солити), заливаємо оливковою олією та червоним вином (міт номер три, що вино треба біле). Перемішуємо рукими, але будьте обережні, бо можна поранитися об гострі кістки кроля.

Кроль - то є кролик, обо крілик, або куніч, хто як його назива. Все одно була колись нормальна країна - Римська Імперія, тваринка називалася кунікулюс, німці спотворили слово на куніклін, що вже значить "маленький кьонунг", поляки змавпували у "кролика", тобто також маленького короля, а вже звідти слово прийшло до нас. Як називали кроликів скіфи - достименно невідомо.
Маринується м'ясо десь двадцять хвилин, за цей час можна спокійно зготувати гарнір. В цей день в нас був рис. Взагалі, гарніру треба їсти менше, м'яса чи риби - достатньо, а овочів, зелені та фруктів - більше, й взагалі відходити від рідної північночорноморської парадігми "нажертися" та переходити до середземноморських "скуштувати", "спробувати", "посмакувати". Бо потепління, безвіз, все таке інше.
Чи знаєте, чим кролик відрізняється від зайця? Заєць високо стрибає, бігає зі швидкістю Таврії та має велик вуха, робить гньозда, не заводить сім'ю, зустрічається з самками лише на період зпарювання, діти народжуються вкриті шерстю та готові до життя. Мати приходить до новонароджених раз на три-чотири доби. З людьми жити не хоче.
М'ясо та маринад перекладаються у глибокий посуд для запікання, ставиться у духовку на годину "верх+низ" 190 градусів за Цельсієм. На тридцятій хвилині щипцями перегортаємо все м'ясо.
Кроль бігає зі швидкістю велосипеда, загалом менший (крім шедеврів людських експериментів), в дикому середовищі риє нори (пам'ятаєте початок Аліси?), живе родинами, дітки народжуються сліпі, голі та нездатні до самостійного життя. З людиною живе добре та здавна, має назви реббіт, бані, бакс (молодий самець), коуні тощо. Маї відносно невеликі вуха. Дає м'ясо, міх, ангорську шерсть, амулет "кролича лапка" (то з чорної американської субкультури сімдесятих дев'ятнадцятого сторіччя, на противагу білим, які тоді використовували ту саму лапку як пензлик для пудри)
Чероз годину треба ще десять хвилин обробити в тій самій духовці в режимі "верх-конвекція" на 170 градусах, перегорнути кожний шматок, та ще додати завершальні десять хвилин в тому самому режимі. Готово.
Крольчиха Вугіллячко в нашій родині бігає по хаті, гризе та псує всю проводку, атакує наші ноги, гарчить, забирає їжу в морського свина, вміє клянчити рукколу, біжить-дрифтує ламінатом на звук холодильника, виконує півтори команди, приходить, щоб її чухали, словом, миле безглузде створіння, одна єдина користь від якої - то хлопці вчаться, як почухати когось за вушком, щоб той сподобалося.
Весь час, що я готував, наша крольчиха заховалася у власній хатинці, назовні не виходила, незадовільно сама собі під ніс бубоніла. Мабуть, відчувала щось. Чи раділа, що не її готують, бо кролі все про нас, людей, знають.
Аромат запеченого кроля будить цікаві відчуття. Немов за вікном двадцять перше сторіччя, але щось нагадує первісну сім'ю прадавніх людей десь на просторах нашого великого Степу. Мовчазний батько родини запікає м'ясо, жінка поряд, діти допомагають, біля ніг доживає останні дні старий вірний собака, що колись вийшов з лісу та обережно підійшов до вогню, до людей та залишився назавжди, в куточку звалені списи, топори, луки та ножі, шкури й мотузки, висить в'ялена риба та стоять тикви з напоями, а у клітинах живуть приручені птахи, гризуни та кролі. Така собі наскальна пропаганда традиційних цінностей, як тисячолітнє джерело стабільності виживання людства шляхом формування стійкої ячейки суспільства.
В принципі, навіть стіл з білою скатертиною, червоне вино та приємна музика з величезної (привіт сусідям, зараз врублю "А вона" на максімум) колонки не змінюють у смаку запеченого кроля нічого з прадавніх часів.
Це смачно.
Рекомендую.
Смачного
#LiterLG