#LiterLG
Млинці. Блін. Зранку
Коли ми виховуємо дітей, то намагаємся бути разом якнайбільше, щоби потім вони змогли робити все самі та жити автономно, мінімізуючи нашу допомогу.

Щоб навчити робити щось складне, треба розкласти довгий процес на короткі складові, як в хірургії, дати спробувати декілька разів відтворити прості етапи, потім всі етапи з паузами, але поспіль, потім весь процес під наглядом, потім дати добро робити самостійно.
Хлопці повинні вміти готувати м'ясо, птицю, яєчню, котлети, равіолі, рибу, лазанью, піцу, спагетті, різні овочі, креветки (не плутаючи shrimps та prawns) ,юху, суп та борщ. Програма поступово виконується, рецепти спрощуються та вдосконалюються, кухня знов і знов відмивається, нервові клітини відновлюються, змішані сіль та цукор пінцетом розкладаються по своїх коробочках (жарт), а їстівні залишки розподіляються проміж домашніми зверима (не жарт).
Мінуси такого стандартизованого підходу - це трохи обмежена фантазія та приземлене конкретне мишлення, а плюси - поперше, готувати - це красиво. Далі - як піде.
Технологія виготовлення млинців у виконанні чоловічої частини нашої родини - це пампезна дія, майже, як дохристиянський ритуал, це традиції, незмінність та консерватизм, впертість та занудство, одним словом, все те, через що ви це досі читаєте.
Готуємо зранку й тільки. Мабуть, ви пам'ятаєте, ми з дружиною багато працюємо в тому числі вночі, і в одному, і в різних місцях, потім хтось спить, хтось ні, і так пройшли всі п'ятнадцять років у шлюбі, і навіть якось народжувалися діти. Але зараз не про те. Статистично, ми готуємо млинці, або "бліни", коли наша жінка-амазонка-самурай ще спить. Фоном обов'язково грає якийсь класичний ужастік - "Чакі", "Воно", "Сяйво (the Shining)", "Пила", "П'ятниця, 13те" чи щось аналогічне, щоб діти відпочили від безглуздого шкільного "два рядочка відступіть вниз, три клітиночки - абзац", а я - від найкращих мешканців міста, які приходили кількома годинами раніше вночі до моєї лікарні поспілкуватися про погоду та про політику.
У посудину наливається рівно півлітри молока, триста грамів борошна, розбивається три яйця, додається три столові ложки цукру, пів чайної ложки солі, наливається рюмка оливкової олії та ретельно розмішується міксером.
Сковородка (дехто каже "пательня", але ГригорСавич нєгодує) змазується вершковим маслом (конкретну фірму легко вгадають ті, хто читав мої істеричні дописи славного 2019-го), суміш наливається половником, сковороду треба в руках порозкачувати, щоб тісто (це ж тісто чи як це назвати) розлилося рівномірно. Коли трохи потемніє та рідким лишиться лише крапочка у центрі, піддіти пласкою лопаточкою, та можна підкинути прямо сковородкою млинець угору, щоб він перегорнувся у повітрі та нужним боком впав назад. Розумієте, чому я вчу дітей це робити без мами?
Готовий млинець - на тарілку, відразу промазати сковороду вершковим маслом й тим самим маслом - готовий "блин". Там масла, як каже класик-Митець, дуже багато.
Повторити. На передостанньому млинці паралельно процесу зварити каву, бо краще будити кохану не звуками млинця, що впав з матюками на підлогу, а ароматом найкращого в світі ранкового напою.
Суміші вистачає десь на десять млинців, вони смачні та дуже поживні, одного вистачить на півдобову потребу в їжі, особливо з начинкою. Загорнути чи намазати можно всім і все. Мед, згущенка, варення, капуста, м'ясо, сир, ікра - що завгодно.
Зрозуміло, стіл для родинного сумісного сніданку повинен бути охайним, а не як завжди.
Смачного.
І поки ви жуєте
Не можливо якось примусом виховувати дітей.
Вони дивляться, спостерігають, роблять якісь свої висновки.
Ми можемо лише дати точні пропорції молока та борошна й навчити підкидувати сковородою той млинець.
А для чого ще потрібні батьки
#LiterLG