Віденська битва.
Кінець XVII сторіччя. Османська Імперія на піку розвитку, турки претендують на одноосібне володіння спадком як Східної, так і Західної Римської Імперії. Планують захват Венеції та Риму. Стотисячна турецька армія підходить до стін Відня. Столиця Священої Римської Імперії германської нації може впасти, й це буде кінець для Європи.
Папа Римський звертається до всіх християн.

Відповідають правителі Баварії, Саксонії та Речі Посполитої. Об'єднана християнська армія на чверть менша за турецьку.
12 вересня 1683 відбувається вирішальна битва, де мусульмани отримують приголомшливу неочікувану поразку, мають вдесятеро більші за християн втрати, а король Польський (русин з Олешків) Ян Собеський по праву приймає титул рятівника Європи.
Османська Імперія стає на шлях зменшення та занепаду, мусульманська експансія до Європи відкладається аж до кінця 20-го сторіччя.
Серед об'єднаного під Хрестом війська майстерністю, розумом та хитрістю під час Віденської битви відзначилися запорізьки козаки, про що зберіглося багато свідоцтв. Українці показали себе хоробрими лицарями та вдалими розвідниками. За для повноти картини відзначимо, що етнічні вкраїнські землі на той час було розділено на Право- та Лівобережжя, купа території ще й була під Османами, до того ж на кожній частині був свій гетьман. Лівобережний Самойлович, наприклад, військ не надав. Січ трималася окремо, а козаки, як завжди, воювали по обидва боки лінії зіткнення епохального європейського протистояння.
Слід також підкреслити, що найпершу кав'ярню з трофейною турецькою кавою у Відні відкрив один з героїв цієї битви - Юрій Кульчицький, ім'ям якого пойменована одна з вулиць австрійської столиці, а сам він увіковічений у вигляді пам'ятника.
Козаки у Відні - місця сили та історичної пам'яті для кожного українця. У Відні ця пам'ять є. Бажано, щоб про це пам'ятали й на Батьківщині.
#LiterLG