Один ранок майбутніх докторів

Будь-які співпадіння є випадковими, події (можливо) відбувалися 20 років тому.

З Талібом ми товаришували. Це було давно, ще мобільники були рідкісними забаганками для багатих. Таліб - це таке ім'я - вчив мене арабської, ми мріяли стати хірургами, у вільний час грали в нарди та обговорювали східну поезію.

Потім Таліб зник.

Пішов до гуртожитка-"общагі" взнати щось.

Кремезні, одягнути в однакові шорти Димчик, Саня і Льоха сиділи навколо низенького столика, де лежав розкритий другий том анатомічного атласу та стояли дві литрови банки, одна з компотом, інша з щільно напханими материнськими руками десь на іншому кінці Степу шматками домашнього сала. Де Таліб, вони не знали, але рекомендували спитать в ОсетИна. З кутка подав голос з нетолерантною заявою проти будь-яких іноземців Вася, який відпочивав, приклавши заморожену курку до величезного синця навколо правого ока та попиваючи Царичанську. Вчора він побився "з армянами" (вірменська дияспора) через перепаювання в рідній Єлізаветівці, його войовничий запал ще не вивітрився.

"Брат - це крило". Східна мудрість від Таліба.

ОсетИн (який, насправді, не осетин), зрозуміло, про Таліба нічогісеньки не знав. Осетин був в Нірвані та спілкувався зі своїми наркоманськими кришнаїтськими духами.

Спитай в Стукачихи, там до неї якраз її мусорок зайшов, підказав сусід Осетина, худий, як щогла, Клєй, що, не звертаючи увагу на спекотний день, був одягнений в свій улюблений костюм-трійку пісочного кольору, в якому він обережно, щоб не забруднитися, чистив прямо зараз сельодку. Біля його ноги сиділа напівгола Лєна, чомусь плакала, обняв тонкими руками свої худі коліна. Лєна плакала часто.

"Все, чого забагато - набридає". Східна мудрість від Таліба.

Поки йшов до стукачихиної кімнати, мене спіймала Катерина, тобто, "Даня". Ви би ні за що не здогадалися, що це дівчина, бо вона косила під хлопця, утягувала грудь спеціальним бандажем, носила коротку зачіску та збирала гроші на операцію зміну статі, а я їй був потрібен задля моїх кроваток. Віддав, попросила ще піджак, відмовив, й вона все одно з радістю побігла на чергове побачення з черговою нічого не підозрюючою студенткою.

"Довге весілля навчить танцювати". Східна мудрість від Таліба.

Стукачиха була ширша більша ніж довша, носила окуляри, мала громогласний голос, її регіт, зазвичай, було чутно на всі поверхи цієї будівлі. Вона обожнювала всякі плітки, інтриги, фестиваль "студентська весна", кавеен, а також молоденьких слідчих та оперуповноважених, за що й мала відповідне призвісько. Стукачиха загасила недопалок та сказала, що в Таліба виник конфлікт з Бангою. Конфлікт? В це було важко повірити, взагалі то.

Молодий міліціянт, який тут жеж на маленький забороненій в гуртожитку електроплиточці варив каву, намагався щось уточнююче запитати, бо рефлєкси, але Стукачиха його заткнула, мов, шукаєш, хто крім вас та ваших циган поставляє коноплю в общагу, то й шукай собі, а до людей не лізь, не твоя справа.

"Якщо боїшся - не кажи. Якщо кажеш - не бійся". Східна мудрість від Таліба.

Пішов на "іноземний поверх", до Банги. Там приємно пахло східними ароматами, десь грала спокійна музика, на підлозі - чиста коврова доріжка, словом, разючий контраст з іншими поверхами.

Банга, син та брат сомалійських пиратів, був ще й головним в місцевому мусульманському осередку. Холодні очі вбивці на чорнильно-чорному обличчі, спокійні, впевнені рухи, харизма - в поєднанні з незаурядним інтелектом допомогли зробити Банзі в майбутньому прекрасну медичну кар'єру.

Спитав його, де Таліб. Банга поміркував трохи. Ми обидва пам'ятали епізод, як на Бангу ще на першому курсі напали троє наших з молотками, а ми з Талібом випадково опинився поряд.

"Хто шукає людину без недоліків - завжди один". Східна мудрість від Таліба.

Ти віриш в Бога? - спитав Банга.

Замість відповіді я дістав з-під футболки хрестика, потим спрятав назад.

Банга ще помовчав, потім покликав Карлу. Та прийшла. Розкажи йому про Таліба. Сам Банга різко підвівся й вийшов.

Карла, кенійка-християнка, одна з двох не-мусульман на факультеті, звично стукотіла дерев'яними шариками, вплетеними в довгі африканські косички, зазвичай зі мною привітна, але зараз була сумна. Підвела до вікна, вказала на маленький будиночок біля школи навпроти. Сказала, що там есбеушніки, звідти вони прослуховують Бангу та спостерігають. Показала у вікно середній палець. Банга вважає, що це Таліб навів на нього, на їхній релігійний осередок. Терористів вони шукають.

А звідки Банга взнав? Дак інший куратор видав, той, що до факультету приставлений, пияк та ледацюга. Чи вигадав, хто зна.

Якшошо, скажи, що уві сні розмовляєш, тоді не вербуватимуть, кажу Карлі.

"Чи може бути прямою тінь від кривого дерева?" Східна мудрість від Таліба.

Пішов, з важким серцем. Вахтьорша мене знає, хоча я й не живу там. Каже: Тобі записка.

Читаю: "Салям. Не вір, що казатимуть. Все не так. Іноді вітри дують не туди, куди хоче корабель. Я їду, але ми колись зустрінемося. Таліб".

Живий, значить. Добре.

"Глупому можна простити сімдесят помилок, розумному - жодної". Східна мудрість від Таліба.

Наші дні. Відень. Раптом хтось мені каже: Мархаба'н'ахі (привіт, брате).

Таліб!...

#LiterLG