Вчимось.

Художник Микола Струнніков (1871 - 1945).

Народився в Росії. Вивчився, був персонажем оповідання Гіляровського та особистим протеже "дядька Гиляя".

Учень та друг Репіна, модель для його картин "Запорожці", "Запорожці на Дніпрі (Запорізька вольниця)", остання (ескіз) була подарунком від майстра метру українського театру Кропивницькому.

Викладав в Києві в художньому училищі 1913-1920. Бачив всі зміни влади. Малював кохану жінку.

Розписав собор в своїй рідній Орловській губернії, копіюючи Володимирський собор у Києві. Падав там з-під стелі, врятувало, за його словами, гімнастичне минуле. Той собор у 1943 підірвали (чи німці, чи радянські - достименно не відомо).

Друг Івана Піддубного, з яким боровся на ринзі та якого малював.

Друг Яворницького. Розписував його будинок в Катеринославі (Дніпро), де сам також жив в 1920 році. Вчитель малюванні на Січеславщині. Цікавий факт: під час короткострокового перебування Дмитра Івановича в Москві Микола

Струнніников з ним також жили разом в квартирі такого собі Бахрушева. Яворницький так завзято розповідав про казаків, що Струнніков миттєво маслом намалював прямо на двері кімнати чудового козака. Зрозуміло, Яворницький захотів взяти двері з собою додому до Катеринослава, але хазяїн Бахрушев був проти. Винайшли трохи чудирнацьке "соломонове" рішення - розпиляти картину навпіл. Кинули жребій, та до Дніпра поїхала верхня половина, а шаровари лишилися в Москві.

З 1920 - переїзд до Москви та портрети вождів й "партизанів", але то зовсім інша історія.

Пам'ятаємо його живі картини.

Вчимося.