В нашому Виші був цілий факультет так званих "арабів". Насправді, там були представники різних іноземних країн, трохи згодом додався навіть десант китайців.

Були також ізраїльські ізраїльтяни та ізраїльські араби. Гострі теми вони обговорювали не часто, через явну безперспективність.

Пам'ятаю, сидимо якось. Ніч. Чергування. Відділення хірургії (матір Божа, двадцять років вже минуло).

- Це все американці, - каже Айман. - Вони вбили прямо в центр арабського світу маленький цвях, - і невиспаними червоними очима почав посилати промені проносу на Моше.

Моше Іванович затягнувся "прилуками", збив попіл у згорнуту кульочком імпровізовану попільничку, зроблену з поганої якості паперового статталону, да стомлено відповів: Може на тому цвяшку все там тримається?

Я посміхнувся та поліз доставати пухку несмачну варену ковбасу, білий хліб та найдешевші чайні пакетики.

Нас чекала безсонна ніч, розмови та нарди.

#LiterLG