- Я відчуваю біль трохи сильніший за очікуваний, сер.
Доки я перекладаю собі з англійської цю ніби-то просту фразу, вимовлену підкреслено спокійним, відстороненим та показово іронічним тоном, ми встигаємо зняти з постраждалого прекрасно зроблену десь там, на полі, тимчасову фіксацію гомілковоступневого суглобу та щільні хакі-штани. На блискучу підлогу нашого травмпункту найбільшої лікарні країни сиплються грудки землі та залишки вологої трави, розповсюджуючи аромати нічного естонського поля. Звичайна медична маска на розфарбованому чорними та зеленими маскувальними полосами обличчі постраждалого виглядає трохи дивно, але в нас такий порядок. Зіткнення двох жорстко зарегульованих статутів - нашого цивільного та їхнього військового - дивує обидві сторони. Ранок восьмого травня - Дня Пам'яті, Дня Європи та Дня Матері розпочинався з нетипового зіткнення паралельних світів.
Наступного дня, коли святкуватимуть День Перемоги за старим стилем, місцеві газети та їхні онлайн-коментатори будуть залежно від поглядів та джерел фінансування змагатися в красномовстві, обговорювати нечувано велику кількість натівських десантувальників, що висадилися прямо з неба на цю землю й проводили навчання в якійсь сотні кілометрів від кордону з Імперією Зла, повторюся, наступного дня це перестане бути військовою чи якою там іншою таємницею, але зараз, рано вранці, вони дійсно були як грім серед ясного неба.
Пара талліннських п'яничок - типових клієнтів травмпункту на вихідні з подивом дивляться на чіткі дії підтягнутих дисциплінованих іноземних військових, які отримували допомогу на базі нашого цивільного шпиталю, звичайної, так би мовити, лікарні. Війна почалася, чи що.
- Сіт, сіт хіа! Ві гоу зере! - наша величезна, як Говерла, санітарка хлопає здоровезною долонею по каталці, звертаючись до чергового іноземного солдата. Той, відірваючись поглядом від молодої медсестри, що зосередженно ставить йому другу венозну канюлю, ввічливо відповідає англійською "Так, мем". Солджер хоче спати, бо вже ранок, стрибали вони вночі, а ще летіти було.. "Мем" задоволена та світиться від щастя, бо зазвичай вночі ми тут розмовляємо трохи інакше.
В коридорі координатор з кимось терпляче телефоном сперечається відмінною британською вимовою, долітають уривки фраз: "...я не знаходжу вашу пропозицію ні реалістичною, ні прийнятною...".
- Які чудові хлопці, - мрійливо каже медсестра. Це не ті красунчики, що приходять плакатися з приводу зламаного ногтика.... Зітхає.
Завтра всі напишуть та відрепортують.
Висадка десанту НАТО пройшла прекрасно, мали місце поодинокі легкі травми, вся допомога була надана в місцевому цивільному госпіталі.
На Північному фронті без змін.
Кожен запам'ятає своє.
#LiterLG