В нашому житті є деякі сталі речі. Ті, що не змінюються. Наприклад, ранкова прогулянка з собакою. Ми змінили десять домівок, дві країни та п'ять міст, безліч місць працевлаштування, міняли дитячі садочки, школи та басейни, але куди б нас не кидала доля, з нашим песиком все одно рано вранці треба гуляти.

Це свята година нашого з песиком спілкування. Ще сім'я спить, за вікном передсвітанкова темрява, собака стрибає навколо мене, майже вибиваючи ранкову каву. Це час нашого зі звіром спілкування, компенсація за подальші години кожної доби, коли ми приділяємо собаці замало уваги. Потім всі прокинуться, й кожному треба буде дарувати частину серця, сил та енергії.

В сім'ї є декілька принципів. Будь-який член родини повинен протягом дня стати фізично втомленим, виснаженим. Вибіганим. Фізична м'язова втома та отримане ендорфінове задоволення не лишає місця поганим думкам, загострюють розум, стимулюють оптимальну роботу мозку без зайвих відволікань. Звичайно, всі проти цієї ідеї, але спробуйте відбитися від приставучого тата.

Цей принцип стосується й песика, саме він з усієї родини робить все це з задоволенням, бо татові доводиться протягом дня спочатку вибігати песика, потім обох дітей, потім жінку. Цей процес вимагає фантазії та наполегливості, бо переривається годинами роботи та школи, виконанням домашнього завдання та іншим тому подібним побутовим мулом.

Інший принцип сімейного життя - постійно дивувати. Коли у стосунках припиняєш дивувати та дивуватись - халепа. Песик дуже любить переїзди, любить гуляти у нових дворах, весело гавкати на нових сусідів та доводити до скаженіння якихось нових зустрічних агресивних чихуахуа.

Знімаємо зараз нове житло, схоже на турецький готель, що випадково загубився серед гопницького "району". Першої ночі старі "мєстниє" вкрали мою гирю, що всі роки стояла у кущах просто неба неподалік нашої кожної оселі. Другого ранку ми з песиком почули: "ідітє в свой двор гулять, лазят тут, буржуі", третього дня місцеві відламали антенку шлагбауму, чим паралізували в'їзд та виїзд до комплексу. Тож, приємно, коли місто продовжує тебе дивувати.

Песик радісно бігає, навколо прокидається день. Можна подумати про безліч вселенського значення речей, нахапатися побутових спостережень, подригатися на турнику та отримати вакцину щастя принаймні на цей день. Бо якби собаки не було, також не відбулася би аналогічна прогулянка кожного ранку останніх років.

Бог нам дав песиків, щоб ми ще більш цінували життя.