Ми живемо в оточенні символів. Символи добра, зла, любові, смерті тощо. Символи й слова, мова, девізи, слогани формують ідеологічну оболонку нашого життя, навіть, якщо хтось цього й не помічає.

Фільм Захар Беркут заслуговує слів вдячності саме за свій символізм. За те, що "ми вільний народ". Ви можете таке уявити в холопському росіянському кино? Ні, звичайно. За Тризуб-птах, що є родовим знаком сім'ї Беркутів. За двоголового орла-мутанта на ординцях-монголах, за девіз "свобода в наших серцях".

Якщо подивитися ширше, події ХІІІ сторіччя, так би мовити, продовжуються досі. В третьому тисячелітті та сама орда зі сходу намагається залити кров'ю та завоювати нашу українську землю. Орда народила Улус Джучі, потім воно стало московським царством, імперією, "союзом", але своєї загарбницької суті орда не змінювала ніколи.

Все колись завоювала орда - Бухару, Самарканд, Китай, руські князівства, але в Карпатських гОрах шлях деяких загарбників скінчився. Принаймні, так кажуть місцеві легенди, дбайливо досліджені та зібрані нашим Каменяром - Іваном

Яковичем Франком, що показав красу й велич місцевої природи у повісті Захар Беркут. Там можна побачити реальне село Тухлю, великий камінь, навіть гіпотетичну могилу самого Захара.

Щодо фільму. Актори-іноземці грають легко й невимушено, без надмірних страждань.

Роберт "рідкий термінатор" Патрік вже не молодий, але махає мечем красиво, також зрозуміло, що такому фільму потрібна зірка для міжнародного прокату. Красунчик.

Акторка Елісон Дуді, що була дуже й дуже красивою блондинкою в далекому "Погляді на вбивство" з Роджером Муром чи в "Індиана Джонс та останній хрестовий похід" (доречі, фраза сучасної Грети "who dare you" стала мемом в перший раз саме в виконанні Елісон Дуді в 1989 році) тепер помітно перебільшила з уколами краси та в ХІІІ сторіччі виглядає зі своїм ботоксом, гіалуронкою та іншими філерами, немов її бджіли покусали.

Хлопці-качки, що грають братів Беркутів фактурні, без надмірного вогню, але дівчатам сподобаються.

Зірка Хороброго Серця Томмі Фленаган зі своїми справжніми шрамами на обличчі крут, як завжди, попри складну роль, його "донька Мирослава" у виконанні молодої Поллі Дрейтон з натуральними невищипаними бровима також молодець та невимушена, в її ролі є слово "о-кей".

Андрій Ісаєнко викладається на всі сто, його Петро тут, як і "Субота" в Кіборгах того ж Сейтаблаєва - помітна яскрава постать.

Маленький хлопчик з оселедцем - молодець. Справжній українець.

Монголу Цегміду Церембольду респект.

Але Оскар від нас в цієй стрічці йде британцю Оліверу Тревена за роль безбашеного козарлюги Богуна. Азарт, весела лють, сила духу й скажена ненависть до ворогів, готовність рвати їх зубами й голими руками - таке треба показувати нашим дітям щодня.

Фільм англійською, тобто ми були в кращих умовах, ніж українці, що дивилися дубльовану версію. Завжди приємніше чути голоси реальних акторів, навіть тут. Субтитри, як завжди, англійські та російські, хай читають:)

Пісні Вакарчука в кінці не було. Мабуть, тільки для внутрішнього показу.

Як постскриптум, приклад про символи. Купили в Україні годинник з тризубом. Міняємо тут, у Таллінні, ремінця. Годинниковий майстер втратив дар мови через цей наш символ, та дивився на нас з ненавистю. Але гроші взяв, декілька євро - це декілька євро. Ну, ненавистю нас тут, в Естонії, не здивуєш, але якаж велика смла в нашому Гербі!

Якби ж наші також цінували.