Думки про кіно.
В мене є мрія (і це не з отієї політ.реклами).
Мрію про шикарний, коштовний, дорогий кінопроект про козаків. Такий, з оселедцями, шапками, жупанами, пірначами, бунчуками, гарматами.

Щоб решетилівські смушки, вуса, коні, ладунки, гаківниці, захалявні ножі, чекани, фузії, пістолі, ожиги, ціпи.
Щоб чайки пливли морем до Цар-городу, щоб Дніпро ревів біля Ненаситеця, щоб дзвони Самарського монастира було чутно скрізь через степи, а фортецю Кодак будували та руйнували прямо в кадрі.
Щоб Сагайдачний, Хмельницький, Виговський, Мазепа, Дорошенко, Сірко та Кость Бондаренко.
Щоб турки, татари, ляхи, та московити. Юдеї, цигани та мадяри. Щоб своя шляхта, свої сиромахи та свої гречкосії.
Дивно мати такий шикарний, яскравий та кінематографічний матеріял, й не мати свого нормального кіно-епосу. Не мати серіялу, гідного Нетфліксу. Мати шикарну Пропалу грамоту, нереставрованi мультики про козаків та Енеїду, та незрозумілі твори пізніших часів. Спробу зробити щось в цій естетиці в Пекельній хоругві, та використовувати кадри з російської стрічки про Тараса Бульбу та з польської Вогнем та мечем для відеоряду Маршy козаків.
Надія була на фільм Сейтаблаєва про Конотопську битву, але "незацікавлений" зелений уряд припинив фінансування.
Інакше весь світ так нас і сприймає, як зараз є.
А це - несправедливо.
Заслуговуємо на краще.
#CinemaLG
#LiterLG