- А-а-ай! - скрикує вона.
Віллем відпускає руку Тіни. Жінка підіймається, розтирає зап'ястя. Коротке руде каре на її голові відволікає. В її очах раптово з'являється уважна цікавість. Просить: Повтори ще.
Почнемо здалеку. Ми дуже мало знаємо про людське тіло.Мінімально володіємо своїм тілом, що тут вже казати про взаїмодію з тілами інших. Навіть лікарі, які вивчають окремо нормальну, патологічну та топографічну анатомію іноді плутаються. Біомеханікою та взаємною роботою окремих м'язів, суглобів та нервів переймаються взагалі одиниці. Активні точки не знає майже ніхто.

Руда Тіна обережно дає Віллемові руку. Рука сильна, бо чорний пояс з карате просто так, за красиві очі, не дають, а вона цей куро обі має вже давно. Про вік жінки говорити не варто, скажімо так, її син зараз в армії. Дітей в неї троє. Хлопці, звичайно. Руда мати хлопців. Самурай. Віллем дивиться їй в очі, м'яко перехоплює кисть та коротким непомітним рухом знов взаємодіє з нею. Вона скрикує, хоча й була готова до болю, та знов падає на коліна. Віллем відпускає.
- Як, як ти це робиш?? - вона підіймається, оглядає свою руку, тре її. Болю вже немає, а секунду назад їй здавалося, що зап'ястя затиснуло сталевим пресом. Вона ще раз з сумнівом дивиться на Віллемів білий пояс. Чоловік оглядає її вже трохи затертий чорний, що вигідно підкреслює тонку талію спортивної стрункої жіночої статури. Її кімоно, точніше, догі, з плотного матеріалу, що видає приємний новачкам звук при різких рухах. В нього кімоно вже застиране, старе.
- Йонкаджо, - каже Віллем. Тобто, прийом номер чотири. Показує рух, що робить його рука. Рух мінімальний, абсолютно не кінематографічний. На телеекрані він буде непомітний. Торі, виконавець прийому бере опонента за руку, й той - уке - починає корячитися від болю, або падає. Хто побачить, подумає, що містика, або постановочне, фейкове відео. Насправді, це просто "прийом". Нічого складного. Спочатку тільки треба як мінімум рік вчитися робити з будь-якого положення Ікаджо, тобто прийом номер один, після цього ще з рік потіти над Нікаджо, прийомом номер два, пережити третій рік вправ над Санкаджо, третій прийом, й на вас чекає прекрасний рік вправ Йонкаджо, прийому номер чотири. Прискорити можливо, але такого ефекту не буде. Рух починається в ваших пальцях ніг, що ніби всмоктують силу землі, потім проходить через ваші коліна, центр тіла - танден та через руку, й моментальним спалахом вся сила концентруєтся в основі вашого вказівного пальця, що починає давити на лучову чи локтьову кістку опонента.
Писати довго, показати швидше. Руда уважно дивиться, намагається повторити. Давить з усієї сили Віллемові на руку, з метою здавити, але марно, бо прикладає не ті зусилля, не так й не туди. Вона ж майстриня карате. В карате є прийом номер один, є прийом номер два, але зовсім нема прийомів номер три, чотири та п'ять. П'ятий прийом присутній в бойовому розділі дзюдо, але не всі приділяють багато уваги ударам - атемі ваза та прийомам самооборони - гошин ваза з багатогранного іскуства дзюдо.
Чоловік виправляє руду. - Уяви, що в тебе три маленькі монетки лежать отут, отут й отут. Торкається пальцем її локтя, основи та нігтя вказівного пальця. - Один гвинтоподібний, штопорний рух, й оця монетка полетить рівно вверх, оця - вперед, а ця - по диагоналі вгору.
Руда довго дивиться на руку чоловіка, на свою, уявляє монетки, потім робить (ну, майже) вірний рух. Віллем каже їй комплімент, вона якусь мить вперше дивиться на нього тим поглядом, яким жінки зазвичай дивляться на чоловіків, коли хотять щось роздивитися.
Але питає вона про інше. - Це з твого годзю рю? (Справа в тому, що сенсей групи вже давно помітив у Віллема типові рухи, що напрацьовані роками виконанням Санчіну та, додамо від себе, СіуЛімТао, та іноді акцентує на цьому увагу). - Ні, каже, Йонкаджо - це з айкідо. - Айкідо? - трошечки зневажливо перепитує вона та робить якісь кругові рухи руками, що на її думку схожі на айкідо. Звичайно, вона, медалістка десятків міжнародних змагань з куміте, в класичних спарінгах клясом точно на голову вища за Віллема, та має чорний пояс з карате - й не мала часу ближче ознайомитися з айкідо. Тоді б знала, що якщо Віллем називає техніку Йонкаджо, а не Йонкьо, то це ніби червона ниточка, що веде у довоєнне додзьо майстра Уешиби (а до того - до майстра Такеди з Дайто рю), коли він був ще молодий квадратний самурай з вусами та сталевим поглядом, а не хитрий миролюбивий старенький дідусь, чиїми фотографіями ілюструють меми Конфуція в сучасному інтернеті.
Тіна робить Віллемові коте гаєші, техніку, що є і в айкідо, і в карате. У відповідь чоловік показує жінці два варіанти цієї техніки, а потім, як ілюстрацію - два принципи - омоте й ура, відповідно яким кожна техніка знов таки має два варіанти. Можна йти ніби-то за атакою супротивника, відшагнути круговим кроком тенкан, а потім зробити техніку, а можна неочікувано відповісти силою на силу, зламати атаку опонента зустрічною атакою.
Віллем робить крок назад та просить атакувати. Зазвичай, білий пояс ніколи не командує чорним, але Тіні цікаво, й вона чомусь підкоряється. Швидка взривна атака Тіни - й неймовірне: вона вже лежить зафіксована на підлозі, ще пара секунд - і Віллем відпускає.
Тіна підскочує на ноги. Стійка. Дуже цікаво та незвично, що під час жорсткого та силового прийому їй було комфортно, контрольовано боляче та... вона на мить задумалася... безпечно. Так, виконання техники Віллемом давало вже підзабуте чуство надійності та безпеки. Хто б міг подумати, бо на звичайних заняттях він просто беземоційно тренувався, спаринги спокійно відпрацьовував другим номером, рот тримав зачиненим. Не виділявся, одним словом.
Вона атакує знов, Віллем легко піднирює та підхоплює Тіну на плечі. Це ката-гурума, мельниця. Вона лежить в чоловіка на плечах, він тримає її за рукав та брючину. Тримає безболісно, легко й обережно, просто обізначив, що якби це було бойове виконання техніки, вона була полетіла головою вниз. Тіна встигла відчути всім тілом, яке розпласталося по чоловічих плечах, своєю груддю та животом, як він контролює кожен свій рух.
Поставив назад. Командує атакувати. Вона без роздумів б'є, але тепер вона підхоплена на коши-ваза, один з кидків через стегно. Падати їй страшно, й Віллем не кидає, ставить назад. Каже: ти дуже зажалася, так укемі, безпечне падіння, не зробити. Ти повинна повністю розслабитися, впасти, як падає м'який матрац, й у кінці хлопнути рукою, ось так. Показує.
Тіна трохи почервоніла, бо напруження м'язів було не тільки від страху, а (вона не могла в це повірити) сталося само, коли вона під час прийому опинилася притиснутою животом до спини Віллема.
Спробувала ще, розслабилася - й впала саме так, як треба. Чітко, безболісно, технічно. Ти найкращий з партнерів, якось само собою сказала вона Віллемові. Він посміхнувся. - Але це точно айкідо, не дзюдо?
- Айкідо - це коли комфортно, - відповідає Віллем. - Повинно бути комфортно, додає. Оце - айкідо, - й він знову робить Тіні йонкаджо, вона падає. Оце - айкідо, - й він робить якусь непомітну підсічку, й Тіна падає (не треба казати, що Віллем страхує її). Оце - айкідо, - й Віллем великим пальцем своєї ноги натискає на больову точку Тінової ступні. Та знов падає від болю.
Відпускає - й біль миттєво проходить, у Тіни лишається тільки незрозуміле почуття, як це не дивно, комфорту. Не болить - і це так прекрасно. Він так контролює її тіло тут, в куточку залу, де вони затрималися після тренування, що важко навіть уявити, що могло б трапитися десь в іншому місці. Тіна почервоніла, метелики внизу живота, які дрімали вже років десять, раптово прокинулися та почали метушливо літати.
Віллем спокійно підсумував ці прекрасні десять хвилин: якщо тобі сподобалося айкідо, я можу тебе навчити. В мене є меленьке додзьо, де можна спокійно зустрітися. Напишу тобі в лічку.
Тіна подивилася йому в очі - тепер вони казалися глибокими (як вона раніше не помічала?) та цікавими. Не хлопчик, життя бачив, але душею молодий. Цікаво, чи тільки душею?
Віллем немов почув, дозволив собі посмішку: тож до зустрічі, вивчатимемо айкідо, біомеханіку людини та такі приховані точки тіла людини, що ти навіть не здогадуєшся.
Вона тряхнула рудим каре, настільки вже стало все зрозумілим. Швидко потиснула йому руку, не зводячи очей. Спитала лише: А який в тебе пояс з айкідо, чорний?
Віллем засміявся. Білий, Тіна, Білий.
#LiterLG