Eurovision. Другий півфінал.

Наші вже в фіналі, тож можемо сьогодні розслабитися й просто дивитися. Баси на максимум, вікна відкрити, все як має бути.

Я за сербкинь (це майже ВІА ГРА, в якій вчасно не змінили склад на молодіший) та албанку, попри невідповідність красивої пісні красивому платтю. Не тільки за те, що ви подумали, але й за національний ідентитет, сміливість, безбашеність та яскравість.

Оксана за молодесеньких фінських рокерів. Бо - відрив, електрогітари та треба ж розтрясти те спляче поп-королевство. Й зелен(ськ)а латишка ще.

Це не прогноз, не спроба спіймати тренд за хвіст, а те, що зрезонувало.  Інші солодко- та білліайлішголосі, всіякі привіти з вісімдесятих прогуділи якось повз. Грекиня (чи гречанка?) зі слов'янським обличчям молодець.

А нервуватися будемо в фіналі.

"Сію-вію, сію-вію конопелечки"

#LiterLG